«Нам варто задуматися над побудовою певної туристичної моделі району, опираючись у цьому напрямку на досвід багатьох європейських країн», — Михайло Калинич

Михайле Михайловичу,  розкажіть нам про свою поїздку у Чернівецьку область, Вижницький район, с. Мигове, де ви брали участь у Міжнародному фестивалі гірських професій?

На запрошення голови Вижницької районної ради Михайла Андрюка та голови Вижницької районної державної адміністрації Руслана Сенчука, 19 жовтня я і ще четверо представників Закарпатської області: Велико-Березнянського, Свалявського, Воловецького та Виноградівського районів вирушили у Чернівецьку область на фестиваль, який проходив протягом трьох днів. Основне питання, яке обговорювалося під час заходу – чи стане туризм ключовим чинником економічного розвитку гірських регіонів, у нашому випадку – Карпатського. На це питання шукали відповіді провідні експерти з регіонального розвитку, керівники органів місцевого самоврядування, виконавчої влади обласного та районного рівнів чотирьох областей України: Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської та Чернівецької, керівник асоціації Національних парків Франції Жан-Люк Дебуа, Президент фестивалю гірських професій Жан-Мішель Дюнон із потужною делегацією з Франції, а також керівники польських повітів та гмін.

Координатором «круглого столу» з даних питань був Чернівецький центр розвитку місцевого самоврядування та кафедра туризму Чернівецького національного університету.

Як нам відомо, у рамках фестивалю відбулася дискусійна панель. Які питання там обговорювалися?

Під час дискусії учасники заходу обмінялися кращими практиками реалізації міжнародних проектів, які стосувалися можливості розвитку різних видів туризму у гірській зоні. Окреме питання було присвячено таким видам туризму, як інклюзивний, тобто, адаптований до потреб інвалідів та едукаційний.

Чи поділилися закордонні гості секретами успіху розвитку туризму в їхніх країнах?

Так, гостями із Франції було комплексно представлено свій регіон, а саме – гірський масив із провінції Савоя, який пропонує туристам низку послуг. Окрім харчування та проживання, туристи мають можливість ознайомитися з процесом вирощування винограду, виноробства, вирощування шампіньйонів, сироваріння тощо.

Чи можемо ми використати дану практику для Закарпаття і для Хустщини зокрема?

Так, безперечно. Знаємо, що туризм на Хустщині є однією з основних галузей економіки і розвиток цієї галузі може надати поштовх для розвитку ряду сфер господарської діяльності, у тому числі підсилити виробництво регіонального продукту (наприклад, сироваріння), надати поштовх для старту інших видів виробництва та можливість розвивати сферу послуг. Дана формула в поєднанні з добре спланованою стратегією та потужною промо-кампанією може стати успішною для Хустщини. Хоча у даній сфері є багато гравців – нам бракує у цьому плані системності, узгодженості у прийнятті рішень та комплексного підходу. Нам варто задуматися над побудовою певної туристичної моделі, опираючись у цьому напрямку на досвід багатьох європейських країн.

Також переконаний, що разом із туризмом особливу увагу варто приділяти розвитку культури, а насамперед збереженню тих традицій, які ми отримали у спадок. Гастрономічні особливості регіону теж варто врахувати в цьому процесі, адже наявність своїх родзинок може відрізняти нас з-поміж інших регіонів України, які також приділяють особливу увагу розвитку туристичної галузі.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *