Мітинг-реквієм, присвячений 79-ій річниці проголошення Карпатської України відбувся на Красному Полі

                                                                       Ци чули с-те, милі браття

                                                                       Як боролось Закарпаття?

                                                                        Сорок тисяч воювало,

                                                                        Кров невинну проливало

                                                                        За зелену Верховину,

                                                                        За Карпатську Україну

                                                                         Тече річка, тече сміло,

                                                                         Несе вона  біле тіло.

(уривок з пісні «Понад Хустом ворон кряче»)

15 березня на Красному Полі, що стало з недавніх пір меморіальним парком, відбувся широкомасштабний мітинг-реквієм, присвячений 79-ій річниці проголошення Карпатської України – держави, яка проіснувала лише кілька днів, та у березні 1939 р. лягла під ударами угорських військ.

Цьогорічний мітинг-реквієм проходив за участі сотень синів і дочок Срібної Землі, представників з інших областей України. Зокрема, участь у заході взяли очільники Закарпатської області — голова облдержадміністрації Геннадій Москаль та голова обласної ради Михайло Рівіс, керівництво Хустського району — голова районної ради Юрій Іванчо та голова райдержадміністрації Назарій Павлій, Хустський міський голова Володимир Кащук, голова Львівської обласної ради Олександр Ганущин, голова Івано-Франківської обласної ради Олександр Сич, голова Полтавської обласної ради Олександр Біленький, керівники обласних установ і політичних об’єднань, депутати обласної та місцевих рад, громадські діячі, активісти та представники різних релігійних конфесій.

Розпочався захід Державним Гімном. Пам’ять героїв, що полягли в 1939-му на Красному Полі вшановано пострілами, націленими в безкрає небо.

Про важливість сьогоднішнього дня відзначали в своїх виступах перші керівники Закарпатської області та голови Львівської, Івано-Франківської і Полтавської областей, після чого до підніжжя пам’ятного Хреста покладено вінки та квіти.

«Не плач, мамко, син не встане,

Україна ще постане

Ще й зелена Верховина,

І Карпатська Україна».

Стрілецькі пісні сьогодні звучали у виконанні Заслуженого академічного Закарпатського народного хору. У цих творах оспіваний увесь біль матерів, що втратили синів у запеклому бою, наших земляків, які, повторивши подвиг героїв Крут, першими в Європі чинили озброєний опір фашистським окупантам і віддали свої життя за свободу рідної землі.

У пам’ять про них представниками різних конфесій проведено екуменічну панахиду.

Проголошення незалежної держави в Закарпатті не лише продемонструвало непереборне прагнення українського народу до створення власної держави, але й показало, що за умов політичної ізоляції та важкої міжнародної обстановки ця держава не могла існувати без зовнішньої підтримки.

На жаль, незважаючи на існування сейму та армії, державність Карпатської України не була стійкою. Закарпатська Україна була окупована Угорщиною за підтримки фашистської Німеччини. Щодо долі Президента Карпатської України Августина Волошина, то він, разом із урядом змушений був емігрувати. У травні 1945 року радянська військова контррозвідка силоміць захопила в Празі Августина Волошина і вивезла його до Москви. 70-річний священик не витримав допитів і на 52-й день після арешту помер у Бутирській тюрмі.

Проголошення незалежності 14 березня 1939 р. пояснювалося прагненням українського населення краю до свободи. Незважаючи на деяку спонтанність і поспішність, ця історична подія в житті не тільки закарпатських українців, але й усього українського народу мала велике історичне значення. Це була друга, після 21 січня 1919 р. — Акту Злуки УНР і ЗУНР, спроба заявити перед цілим світом, про самодостатність української нації. І хоча цей акт проголошення незалежності, ратифікований 15 березня 1939 р. на Соймі Карпатської України, був скоріше символічним, аніж реальним, він відіграв велику роль у формуванні самосвідомості всієї української нації. Саме в період існування Карпатської України завершився своєрідний перехід у свідомості — від підкарпатських русинів до закарпатських українців.

Комментарии запрещены.