Історична довідка

 

Хустський район (до 1953 року — Хустський округ)  розташований у південно-західній частині Закарпатської області, межує на півночі з Міжгірським, на сході  — з Тячівським, на заході — з Виноградівським та Іршавським районами. На півдні району проходить кордон України з Румунією. Район утворений у 1944 році. Площа району 1,024  тис. кв. км (1/2 площі Закарпатської області). На території району — місто Хуст (з 1998р. — місто обласного підпорядкування), селище міського типу Вишково (з 1976р.) та 61 населений пункт. Загальна чисельність населення Хустщини близько 130 тисяч чоловік. Переважна більшість мешканців району українці — понад 92%. Клімат краю помірно-континентальний. Зима м’яка, літо тепле, тривале. У низовині середня температура (ізотерма в районі Хуста) січня близько -3оС, липня +20, +22оС.  У гірській частині  району дещо прохолодніше. Річна кількість опадів у низовині 600-700 мм, у гірських масивах800-1090 мм. Основними річками регіону  є Тиса, Ріка, Хустець, Теребля. Гори займають 60% площі району. Найвища точка Хустщини — гора Мензул (1501 м).

Територія Хустського району є одним з двох найдавніших місць центральної і Східної Європи, де, згідно з археологічною наукою, розпочиналася історія людства. Палеолітичні стоянки було виявлено в с. Рокосово, а мезоліту і неоліту- в Хусті, Шаяні, Липчі, Драгові та інших селах.

Інтенсивне заселення території теперішнього Хустського району підтверджують знайдені пам’ятки епохи пізньої бронзи- кінця ІІ- тисячоліття до н.е.

Цікаво знати, що…

… цінним природним багатством Хустщини для розвитку курортно-рекреаційної та туристичної галузі є цілющі мінеральні і термальні джерела. Популярністю користується лікувальна вода двох основних родовищ району- Шаянського і Драгівського;

… каскад карликових водоспадів у Городикові є одним із найкрасивіших у області;

… одна з найдовших алей в Україні горіха грецького знаходиться обабіч шосейної дороги Березово- Горінчово;

… води «горшків» Нірського потоку зцілюють багато недуг;

… в с. Іза археологи виявили пам’ятки курганних поховань;

… в смт. Вишково ще в кінці XIX століття було знайдено скарби бронзових виробів;

… вже у XVIII столітті в Хусті працювали пороховий завод і невелика паперова фабрика;

… сіль Мараморощини поставлялась традиційним торговельним шляхом вздовж Тиси до Європи вже в ХІ столітті;

… в с. Нанково у 1974 році було знайдено 1000 срібних  римських монет денаріїв І- ІІ століть;

… сокирницьке родовище цеолітів, розвідані запаси якого становлять близько 115 млн. тонн, використовується для дезактивації та фільтрації і як добавка у кормовий раціон худобі, в будівельно-оздоблювальних роботах;

… в Рокосові, Кривій, Драгові є поклади та добувні кар’єри вулканічного туфу, андезиту, вапняку;

… урочище Кіреші, в долині р. Хустець, неподалік Хуста, на початку травня покривається білим килимом нарциса вузьколистого.256 гатериторії цього унікального пам’ятника природи передано в 1979 році до складу Карпатського біосферного заповідника;

… на головній водній артерії краю- річці Тисі, русло якої завширшки від40 мі більше, організовуються туристичні сплави вниз по течії на катамаранах та каное;

… вироби з лози та кукурудзяного листя умільців с. Іза та смт. Вишково користуються попитом далеко за межами Закарпаття;

… унікальні пам’ятки народної архітектури – дерев’яні церкви псевдоготичного стилю, яким понад 300 років, збереглися у чотирьох селах району- Сокирниці, Крайникові, Данилові та Олександрівці;

… на одній із скель гори Чабрин, неподалік с. Крива, знаходиться печера, названа іменем Марії-Терезії;

… Хустщина багата на монастирі різних релігійних конфесій;

… в церкві св. Єлизавети в м. Хуст збережені унікальні розписи- фрески ХІV –XV століть;

… в с. Олександрівка знаходиться криниця з соленою (ропною) водою, ропу якої упродовж віків використовували для приготування традиційних страв місцевої кухні;

… біля с. Липовець у гірській улоговині на висоті понад 500 метрів над рівнем моря розкинулося невеличке не висихаючи озерце – «Морське око», хоч до нього не впадає жоден потічок, а тільки витікає;

… в селах Рокосово, Стеблівка, Велятино в деяких домашніх господарствах ще збереглось невелике поголів’я буйволів карпатської популяції;

… біля с. Іза у просторих вольєрах прижилися півтори сотні голів плямистого оленя;

… в Хусті ентузіасти створили страусову ферму;

… культивування нових сільськогосподарських культур, кукурудзи,

картоплі розпочалося на Закарпатті у ХVIII столітті;

… ще на початку ХХ століття на околицях Хуста ріс добротний дубовий ліс;

… власники сільських садиб Вишкова, Драгова, Нижнього Бистрого, Стеблівки

зорганізовані в Спілку сільського зеленого туризму.

Населені пункти Хустщини:

Хуст — місто обласного підпорядкування. Населення — 33 тисячі мешканців. Міській раді підпорядковані поселення Зарічне (0,3 тис. мешканців), Кіреші (1,3), Чертіж (1,4). Перша писемна згадка про Хуст відноситься до ХІ століття.

Вишково — селище міського типу, центр селищної ради. Населення 8,5 тис. мешканців. Селищній раді підпорядковані села Модьоровш (0,4), Ракош (1,2), Шаян (0,6) та Яблунівка (1,4). Перша писемна згадка про село відноситься до 1271 року.

Березово — село, центр сільської ради. Населення — 3,1 тис. мешканців. Сільраді підпорядковані села Гонцош (0,06) та Ряпідь (0,3). Перша писемна згадка про село відноситься до 1415 року.

Бороняво — село, центр сільської ради. Населення — 3,6 тис. мешканців. Перша писемна згадка про село відноситься до 1389 року.

Велятино — село, центр сільської ради. Населення — 4,6 тис. мешканців. Перша писемна згадка про село відноситься до 1273 року.

Вільшани — село, центр сільської ради. Населення — 1,2 тис. мешканців. Перша писемна згадка про село відноситься до кінця ХУ — початку ХУІ століття.

Горінчово — село, центр сільської ради. Населення — 1,3 тим. мешканців. Сільраді підпорядковані села Ділок (0,3), Кутлаш (0,05), Посіч (0,25) та Сюрюк (0,4). Перша писемна згадка про село відноситься до 1350 року.

Данилово — село, центр сільської ради. Населення — 2,0 тис. мешканців. Перша писемна згадка про село відноситься до 1390 року.

Драгово — село, центр сільської ради. Населення — 4,5 тис. мешканців. Сільраді підпорядковані села Жовтневе (0,7), Кічерели (0,9) та Становець (0,5). Перша писемна згадка про село відноситься до 1403 року.

Забрідь — село, центр сільської ради. Населення — 2,1 тис. мешканців. Перша писемна згадка про село відноситься до кінця ХУІ століття.

Золотарьово — село, центр сільської ради. Населення — 4,4 тис. мешканців. Перша писемна згадка про село відноситься до кінця ХУІ століття.

Іза — село, центр сільської ради. Населення — 5,3 тис. мешканців. Сільраді підпорядковане село Карповтлаш (0,2). Перша писемна згадка про село відноситься до 1387 року.

Копашнево — село, центр сільської ради. Населення — 3,2 тис. мешканців. Сільраді підпорядковані села Лунка (0,8), Поляна (0,2) та Хустець (0,8). Перша писемна згадка про село відноситься до кінця ХІУ століття.

Кошельово — село, центр сільської ради. Населення — 3,1 тис. мешканців. Сільраді  підпорядковане село Залом (2,3). Перша писемна згадка про село відноситься до 1450 року.

Крайниково — село, центр сільської ради. Населення — 1,6 тис. мешканців. Перша писемна згадка про село відноситься до другої половини ХУІ століття.

Крива — село, центр  сільської ради. Населення — 1,4 тис. мешканців. Перша писемна згадка про село  відноситься до 1378 року.

Липецька Поляна — село, центр сільської ради. Населення — 2,7 тис. мешканців. Сільраді підпорядковані села Каллів (0,1), Ожоверх (0,1) та Слоповий (0,1). Перша писемна згадка про село відноситься до 1653 року.

Липовець — село, центр сільської ради. Населення — 1,6 тис. мешканців. Перша писемна згадка про село відноситься до початку ХУІІ століття.

Липча — село, центр сільської ради. Населення — 3,8 тис. мешканців. Сільраді підпорядковані села Крайна (0,3), Кривий (0,2) та Осава (0,3). Перша писемна згадка про село відноситься до 1350 року.

Монастирець — село, центр сільської ради. Населення — 2,0 тис. мешканців. Сільраді підпорядковані села Медвежий (0,1), Поточок (0,9) та Тополин (0,3). Перша писемна згадка про село відноситься до 1713 року.

Нанково — село, центр сільської ради. Населення — 2,6 тис. мешканців. Перша писемна згадка про село відноситься до 1391 року.

Нижній Бистрий — село, центр сільської ради. Населення — 1,2 тис. мешканців. Сільраді підпорядковані села Противень (0,7) та Широке (0,5). Перша писемна згадка про село відноситься до 1668 року.

Нижнє Селище — село, центр сільської ради. Населення — 3,2 тис. мешканців. Перша писемна згадка про село відноситься до 1455 року.

Олександрівка — село, центр сільської ради. Населення — 2,3 тис. мешканців. Перша писемна згадка про село відноситься до 1390 року.

Рокосово — село, центр сільської ради. Населення — 4,9 тис. мешканців. Перша писемна згадка про село відноситься до 1300 року. Сільраді підпорядковане село Вертеп (0,5 тис. мешканців).

Сокирниця — село, центр сільської ради. Населення — 5,2 тис. мешканців. Перша писемна згадка про село відноситься до 1389 року.

Стеблівка — село, центр сільської ради. Населення — 2,3 тис. мешканців. Перша писемна згадка про село відноситься до 1389 року.

Комментарии запрещены.